історія— Валерій Олександрович, як ви оцінюєте проведення, та, власне, результати круглого столу, який відбувся 11 березня цього року в Одеському національному економічному університеті?
— Знаєте, дуже важливо для нас зараз повірити в початок цих проектів, які розглядались на круглому столі. Повірити в них самому, і передати цю віру людям. Але не менш важливим має бути розуміння, як його успішно реалізувати. Ми повинні чітко усвідомлювати, що саме нас чекає на його кінцевій стадії. Бо якщо ми не бачимо того, то результату не буде. Отже — дуже важливим є кінцевий результат, і результат має бути тільки успішним.
Чому ми відважились створити на території Роздільнянської ОТГ зараз відразу аж три проекти, а не на один? Врахували все: у кожного є своя особливість, свій напрямок. Але давайте про все по порядку, про кожен проект.
Перший проект — створення універсального РТП (ремонтно-транспортного підприємства), на базі якого можна буде оперативно ремонтувати двигуни, систему гідравліки, ходову частину, коробки передач, мости і тому подібне як сільськогосподарської, так і автомобільної, комунальної та техніки для домашніх господарств. Ми маємо нагальну необхідність в придбанні, а ще більше — в обслуговуванні міні-техніки для зазначеного сегменту. Розпочинати потрібно з невеликих потужностей, тому що витратна частина буде значною, дешево це не буде.
Втілення цього проекту більше зачіпає інтереси наших фермерів та громади. Для нас це передусім створення нових робочих місць, відрахування відповідних податків в наш місцевий бюджет. Потрібно ретельно вивчити ринок, віднайти спеціалістів. Наша громада нараховує 50 населених пунктів, 32 тис. населення, основний напрямок діяльності — сільське господарство. Це досить велика територія, тому цей ринок вкрай потребує такої техніки та відповідного сервісу з обслуговування.
Господарства, які розташовані на території нашої громади, мають багато імпортної техніки — американської, німецької. А ремонтувати її їдемо за 500 км: Харків, Кропивницький, Херсон, Умань, та й в Одесі не достатньо є спеціалізованих підприємств, де можна було це зробити. В той самий час поломана техніка стоїть на полі, не працює. Ремонту на годину, а дорога до ремонтної бази займає масу часу й вартує чималих коштів та нервів. А то ще й в чергах доводиться добряче вистояти.
До того ж, у нас дуже цікава інфраструктура: залізниця, автомобільні дороги Одеса-Кишинів й на Біляївку, під`їзд з а/д Одеса-Київ. Одним словом — інфраструктура дуже приваблива.
Тому Роздільнянська ОТГ виступає в ролі ініціатора такого проекту, й бере на себе обов`язки щодо максимально можливого забезпечення задля його реалізації: надання території, наявність інженерної інфраструктури, розробка проекту, залучення інвестицій тощо.
Другий проект — вирощування часнику на городах. В цьому випадку ми надамо можливість людям, великій частині жителям нашої громади, які мають домашнє господарство, заробляти кошти на життя. Ви знаєте, в селі на сьогодні не так легко знайти хоча б якусь роботу, заробити бодай якісь кошти, не виїжджаючи з села. А такий проект — це один з тих не багатьох, але реальних шансів, який надасть їм таку можливість. Тим більше, що для цього сьогодні є всі умови: земля, працьовиті руки й розум людей, які знають сільське господарство, вміють і знають, як треба працювати. Й попрацювавши добре влітку, вони зможуть заробити собі достойні кошти на увесь наступний рік.
Для нас, керівництва ОТГ, передусім потрібно передбачити вирішення трьох основних питань: закупівля насіння, наявність технологій вирощування часнику та відповідної техніки, а також реалізацію, гарантований збут як вирощеної, так і переробної продукції. Часу у нас небагато, дедлайн — серпень, не пізніше. Ми повинні до того часу завершити усі підготовчі роботи, і запустити проект.
У вересні ми повинні підготувати ґрунт, подбати про створення міні-цеху з переробки часнику, заключити з людьми, власниками городів, контракти. Більше того, я готовий до того, що нам, цілком можливо, доведеться створити в рамках цього проекту спеціалізоване КП — комунальне підприємство, з відповідним бюджетом фінансування, яке буде займатись тільки цим проектом від імені Роздільнянської ОТГ.
Третій проект — заготівля молока з подальшою переробкою: виробництво свіжих, м’яких, напівтвердих і твердих сирів, вершків, масла, сметани тощо. Скажу відверто — це непростий проект. Якби, скажімо, ми розпочинали його десять років тому, то тоді я би з впевненістю сказав, що він буде працювати дуже сильно, і його можна відразу розвивати. Сьогодні ж ми на ті самі десять років відстали. Чому? Люди не бачили тоді для себе перспективи подальшого утримання корів в домашньому господарстві. Через вкрай низьку закупівельну ціну, збут молока різко впав. Тому поголів’я різко скоротилось. І якщо людина більше витрачає аніж заробляє, то в збиток собі ніхто працювати не буде.
Однак, якщо все ж запустити цей проект, навіть, з невеликою частиною того поголів’я, яке залишилось, і люди побачать реальний результат, що вони можуть завдяки цьому заробляти, повірте, що велике стадо повернеться в село. Корови будуть в домашніх господарствах, люди почнуть купувати телят, вирощувати корів й продавати молоко.
Ми розглядаємо можливість облаштування трьох станцій зi збору молока. Відповідно до географії району з тим, щоб кожна з колишніх сільських рад, а їх у нас, нагадаю, 10, мали у себе такі станції. Перша — в напрямку залізниці: Виноградар, Буценівка, Калантаївка, Кам’янка. Друга — Єреміївка, Новоукраїнка, Бецилово. Третя — Поінтовка, Кошари, Старосінне.
І я знаю, що на території нашої громади є такі ентузіасти, я би сказав, фанати молочної теми, яких ми зможемо залучити до співпраці. Знаю їх особисто, і з кожним буду спілкуватись та агітувати аби вони нас підтримали та долучились до проекту.
Саме через те сьогодні ми йдемо відразу в трьох напрямках, і намагаємось передбачити усі можливості. Чому працюємо з Одеським національним економічним університетом? Це вкрай важливо, нам потрібно конкретно, досконально розробити під ці проекти програми та стратегії їх реалізації. Має бути забезпечений фаховий, науковий підхід: що саме нам потрібно, з ким співпрацювати, треба дослідити ринок, мати маркетинговий аналіз, максимально унеможливити усі ризики. Бо ж якщо ми вже на це зважились, то права на помилку не маємо, бо за такою помилкою стоять люди. І якщо ми їх підведемо, то вони більше нам не повірять. Тому максимально прибрати усі ризики ми можемо тільки завдяки науковому підходу.
— Після згаданого круглого столу ви провели нараду зі своїми старостами, на якій поінформували колег про його результати. Як це сприйняли члени вашої команди?
— Старости в цьому дуже зацікавлені, вони живуть в селі. Вони бачать і розуміють проблему села зсередини. І вони зараз дуже зацікавлені, щоб за їх сприяння, за допомогою місцевої ради, продемонструвати, що ми усі разом реально можемо чимось допомогти людям, що ми їм потрібні, і щоб вони відчули нашу допомогу. А просто приходити сьогодні керувати, констатувати факти, що це погано, а те добре, хтось хороший, а хтось поганий — це не результат роботи. Результат — це тоді, коли ми допомогли людям.
Тому ми маємо зараз абсолютне розуміння й підтримку з боку старост щодо зазначених проектів.
— Дуже добре, що старости вас підтримали. На чию підтримку ви ще розраховуєте? Адже починати щось нове завжди дуже відповідально…
— Згаєте, чому я сьогодні говорив за Одеський національний економічний університет? Сьогодні мова йде про те, що ми маємо знайти тих людей, які це вже робили, працювали в цій галузі і бачать в цьому перспективу. Вони знають усі плюси, а разом з тим й мінуси, про які ми можемо й не знати. Найбільший прихований мінус — ризик кінцевого результату. Тому ми усі, хто буде задіяний в реалізації цих проектів, повинні бути впевнені в своїх діях. Будемо мати корову — будемо мати молоко. Повинна бути конкурентна ціна та якісний продукт в процесі реалізації проекту. І в цьому ми повинні мати підтримку як економістів, так і безпосередньо фахових технологів молочного виробництва. Повинен бути фаховий, науковий та економічний підхід.
— Свого часу, ще зовсім недавно, до останніх місцевих виборів, ви, спільно з ОНЕУ, розробляли стратегію економічного розвитку майбутньої Роздільнянської ОТГ. Вибори позаду, ОТГ створили, люди обрали вас міським головою. Чи плануєте ви продовжити співпрацю з ОНЕУ, а також зі Скоциком В.Є., який запропонував вам разом з ректором ОНЕУ Ковальовим А.І. пілотні проекти?
— Знаєте, скажу вам трохи жартома, бо моя відповідь буде коротшою аніж ваше запитання: ми її не плануємо, ми її проводимо. Тож будемо продовжувати плідну співпрацю як з ОНЕУ, з його ректором Ковальовим А.І., так і з президентом Інституту геополітики та стратегічного менеджменту Скоциком В.Є.
— Усі проекти, про які ми з вами поговорили — стартові, ще кажуть — пілотні в вашій ОТГ. Вас підтримали старости, а чим саме будете переконувати людей?
— Що важливо сьогодні у спілкуванні з людьми? Необхідно, щоб люди почули від нас не лише пропозиції, а й чітко побачили, як я вже зазначав, що кінцевий результат обов’язково буде, повірили в це. А для того, щоб з в впевненістю про це говорити, потрібно самим реально його бачити, вирахувати безпомилкову модель, самим у це повірити, а вже потім агітувати за це.
Ми усвідомлюємо, що спочатку нас може підтримати невеличка кількість людей. Будуть такі, що не повірять, й не підуть за нами. Та разом з тим буде частина, й немаленька, яка нас підтримає. Але, якщо після старту перший рік мине нормально, і якщо буде результат, то на другий рік він буде в два рази більше, а на третій — в три рази більше. І ті, хто на початку сумнівався, обов’язково приєднаються до нас. На те проект і є стартовим. Починати нове — це велика відповідальність перед людьми. Але ми її не боїмося, і беремо на себе.
Тому, двері мого кабінету завжди відчинені для тих ініціативних людей, які хочуть разом з нами, з нашою командою, розбудовувати нашу громаду.
Впевнений, що правда на нашому боці, на боці людей. Отже — ми обов’язково переможемо, і все задумане — здійсниться.
Владислав ОЗАРІНСЬКИЙ