На сайте nachodki.ru можно купить фонари

Перейменування вулиць міста Роздільна

 Список вулиць, які підлягають перейменування та нові назви:

  1.  Будьонного – І. Луценка
  2.  Говорова – І. Липи
  3.  Дзержинського – Повстання 1919 р.
  4.  Димитрова – Г. Олійниченко
  5.  Жовтнева – Української Революції
  6.  Калініна – Героїв-залізничників
  7.  Кірова – В. Самойлова
  8.  Комсомольська – Чорноморського козацтва
  9.  Котовського – С. Заболотного
  10.  Крупської – В. Сухомлинського
  11.  Леніна – С. Іщенка
  12.  Ленінградська – Львівська
  13.  Малиновського – П. Іваненка
  14.  Мануїльського – вулицю зробити провулком В. Самойлова
  15.  Орджонікідзе – О. Кобелєва
  16.  Радянська – Козацька
  17.  Свердлова – частину вулиці від Привокзальної площі до вул. Леніна перейменувати у Героїв Небесної Сотні, а решту у провулок А. Головатого
  18.  Фрунзе – О. Поддувашкина
  19.  Чапаєва – С. Болгарина
  20.  Червоноармійська – Героїв АТО
  21.  Щербакова – Г. Кірпи
  22.  Щорса – С. Осадчого

 Список провулків, які підлягають перейменування та нові назви:

  1. Будьонного – І. Луценка
  2. Ватутіна – частину провулка від вул. 40 років Перемоги до вул. К. Маркса перейменувати у О. Греківа, а решту від вул. Леніна у О. Довженка.
  3. Ворошилова – весь провулок зробити продовженням Водопроводного провулка.
  4. Генерала Карбишева – З. Чепіги
  5. Димитрова – Г. Олійниченко
  6. Комсомольський – Чорноморського козацтва
  7. Котовського – С. Заболотного
  8. Піонерський – Скаутський
  9. Радянський – Козацький
  10. Шпака Р. – І. Липи

   Історична довідка

1.    Будьонний С. М. – учасник встановлення радянської влади в Україні, учасник збройної інтервенції в Україну, у 1917 – 1918 рр., командуючий Першою кінною Армією, один з організаторів масових репресій серед військових у 1930-1940-х рр.

2.    Ватутін М. Ф. – радянський військовий діяч, у 1920 р. брав участь у боях проти українських повстанців (Луганщина, Полтавщина), під час Другої світової війни використовував солдат як гарматне м’ясо.

3.    Ворошилов К. Є. – радянський військовий та політичний діяч, брав участь у керівництві жорстокого придушення Куренівського повстання проти більшовиків у Києві (1919 р.),  у репресіях проти командного складу РСЧА, а також у встановленні лімітів на кількість осіб, яких потрібно було репресувати.

4.    Генерал Карбишев – учасник встановлення радянської влади на півдні Україні у 1920 році (Таврійська губернія), у 1919 р. брав участь у придушені селянського повстання біля Сизрані.

5.    Говоров Л. О. – учасник встановлення радянської влади на півдні Україні у 1920 році (Таврійська губернія), з 1954 по 1955 заступник міністра оборони СРСР.

6.    Дзержинський Ф. Е. – більшовицький політичний та державний діяч, один із засновників ЧК та організаторів «червоного терору».

7.    Димитров Г. – болгарський політичний діяч, з 1943 по 1945 завідувач відділом міжнародної (зовнішньої) політики ВКП(б).

8.    Жовтнева – присвячена Жовтневому перевороту 1917 р.

9.    Калінін М. В. – радянський державний та партійний діяч, голова ЦВК СРСР, один із головних організаторів сталінських репресій.

10.    Кіров С. М. – радянський державний і політичний діяч, перший секретар Ленінградського міського комітету РКП(б), член Політбюро ЦК ВКП(б), організатора та виконавець політичних репресій та переслідування духовенства в СРСР.

11.    Комсомольська – назва пов’язана з діяльністю молодіжної комуністичної організації, яка у 1920-х роках брала активну участь у встановлені радянської влади в Україні.

12.    Котовський Г. І. – радянський військовий та політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, командир червоноармійських загонів та з’єднань у період громадянської війни (1918 - 1922), брав безпосередню участь у стратах бійців Армії УНР під Базаром в листопаді 1921 року.

13.    Крупська Н. К. – комуністична партійна та державна діячка, особистий секретар лідера більшовиків В. І. Леніна. Член ЦК ВКП(б), ВЦИК і ЦВК СРСР, депутат Верховної Ради СРСР. З 1929 р. заступник наркома освіти РСФРР.

14.     Ленін В. І. (Ульянов) – лідер більшовиків, один з головних творців тоталітарної держави СРСР, організатор «червоного терору». Ініціатор встановлення радянської влади в Україні, більшовицько-української війни, Голодомору 1921-1922, конфіскації приватної власності.

15.     Ленінградська – названа на честь міста Ленінград, що носило ім’я Леніна В. І. На сьогодні міста з такою назвою не існує.

16.     Малиновський Р. Я. – радянський військовий та політичний діяч, з 1957 по 1967 рік Міністр оборони СРСР, причетний до Новочеркаського розстрілу робітників (1-2 червня 1962 р.).

17.     Мануїльський Д. З. – один з організаторів продзагонів та Голодомору, провідник сталінської політики терору в апараті Комінтерну та закордонних компартіях.

18.    Орджонікідзе Г. К. – активний організатор політичних репресій, зіграв провідну роль в геноциді терського козацтва.

19.     Піонерський – назва пов’язана з діяльністю дитячої комуністичної організації, яка у 1930-х роках формувала особливі групи піонерів, які були покликані стежити за своїми батьками та сусідами і писати на них доноси, в разі підозри у порушені законності.

20.     Радянська – названа на честь встановлення радянської влади.

21.     Свердлов Я. М. – більшовицький партійний та державний діяч, член ЧК РСДРП(б), РКП(б), голова Всеросійського центрального виконавчого комітету (формальний лідер РСФРР), один з організаторів «червоного терору».

22.     Фрунзе М. В. – радянський військовий і державний діяч. З грудня 1920 р. командувач збройних сил УСРР. З лютого 1922 р. до березня 1924 р. заступник голови Раднаркому УСРР. Керував боротьбою проти повстанського руху в Україні.

23.     Чапаєв В. І. – більшовицький військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії РСЧА, в 1919 р. був комісаром внутрішніх справ Миколаєвського повіту.

24.     Червононоармійська – присвячена Робітничо-Селянський Червоній армії, яка брала збройну участь у встановленні радянської влади в Україні.

25.     Шпак Р. І. – учасник встановлення радянської влади в Україні. У січні 1918 р., під час радянсько-української війни, очолив у Роздільній більшовицький ревком, який проголосив владу Рад у населеному пункті.

26.     Щербаков О. С. – більшовицький партійний і державний діяч. Був керівником низки областей, брав участь у здійснені політичних репресій, очолював «трійки». З червня 1942 – начальник Головного політичного управління РСЧА.

27.     Щорс М. О. – учасник встановлення радянської влади в Україні, військовий комендант міста Києва у 1918 році.
Історична довідка


1.    Болгарин С. – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. З 1950 по 2002 рік проживав у с. Покровка Роздільнянського району, де й був похований.

2.    Герої АТО – загиблі військові у боях проти російської збройної агресії на сході України.

3.    Герої Небесної Сотні – загиблі учасники Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014.

4.    Герої-залізничники – залізничники, які в літку 1941 року, ризикуючи власним життям, під час авіанальотів нацистської авіації, паровозами розтягували подалі від залізничної станції Роздільна великі скопища цистерн з паливом.

5.    Головатий А. – козацький кошовий отаман, командувач Чорноморської козачої флотилії, в вересні 1789 р. брав активну участь у взятті османської фортеці Хаджибей та прилеглих поселень, які у 1795 році перейменували в Одесу.

6.    Греків О. – український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, з 18 грудня 1918 р. командував південний фронтом, центр якого розташовувався у Роздільній. Один з авторів Чортківської офензиви (7-28 червня 1919 р.).

7.    Довженко О. – український радянський письменник, кінорежисер, класик світового кінематографу.

8.    Заболотний С. – український військовий діяч часів національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр.,  організатор антибільшовицького повстанського руху на Одещині, командир полку Чорних гайдамаків.

9.    Іваненко П. – гетьман Ханської України (1696-1709), очолив козацьке повстання у 1692-1693 рр. Ханською Україною називали територію між Дністром та Дніпром.

10.    Іщенко С. – український військовий, брав участь у боях проти російської збройної агресії на сході України, де і загинув. Народився та навчався у м. Роздільна. Проживав по вул. Леніна.

11.    Кірпа Г. – український державний діяч, інженер-транспортник, Герой України, почесний громадянин м. Роздільна. Сприяв будівництву нового вокзалу на станції Роздільна I у 2003 році.

12.    Кобелєв О. – київський архітектор, педагог, член Петербурзької спілки архітекторів. У 1887-1892 рр. збудував однокласну школу на ст. Роздільна.

13.    Липа І. – український громадський і політичний діяч, лікар, один з засновників таємного товариства «Братство тарасівців», організував видавництво «Одеська літературна спілка», видавав альманах «Багаття».

14.    Луценко І. – лікар, історик, політичний та військовий діяч, був членом Товариства одеських лікарів,  брав активну участь у створенні одеської «Просвіти», один з засновників «Одеської літературної спілки», до 18 грудня 1918 р. в Роздільній керував групою військ Армії УНР.

15.    Львівська – на честь міста Львів, одної із столиць давньоруської Галицько-Волинської держави, наступниці Київської Русі.

16.    Олійниченко Г. – радянська та російська співачка українського походження, Народна артистка РРФСР (з 1964 р.). Народилась в с. Будьонівка Янівського району (нині с. Новоукраїнка Роздільнянського району).

17.    Осадчий С. – Герой Радянського Союзу. Автор першого у світі танкового тарану (1936 р.). На початку 20-х рр. XX ст. працював слюсарем депо на станції Роздільна.

18.    Повстання 1919 р. – антибільшовицьке повстання селян Херсонської губернії, яке було викликано політикою продрозкладки та насильницькою мобілізацією до лав РСЧА. Повстання почалось з німецьких колоній. При підтримці броньовиків та бронепоїздів, проти повсталих були кинуті сили РСЧА, криміналітету. ОГНК розпочало «червоний терор».

19.     Поддувашкин О. – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Народився на ст. Карпове Одеського повіту Херсонської губернії (нині Роздільнянський район).

20.     Самойлов В. – радянський та російський актор. Народний артист СРСР (з 1984). Народився в с. Єгорівка (нині Роздільнянський район).

21.     Скаутинг – міжнародний неполітичний молодіжний рух, який своєю метою ставить підтримку фізичного, розумового і духовного розвитку молоді. До революційних подій 1917 р. на Наддніпрянській Україні  існував скаутський рух в багатьох містах (Київ, Одеса, Ізмаїл, Бахмут, Житомир, Харків, Луганськ, Ізюм, Слов’янськ тощо), а також в Західній Україні (Львів). Більшовики використали ідею скаутингу з додаванням власної ідеології для утворення піонерських організацій.

22.     Сухомлинський В. – український радянський педагог, публіцист, письменник, поет, Заслужений вчитель УРСР (з 1958 р.), член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (з 1968 р.).

23.     Українська революція – події 1917 – 1921 рр., пов’язані з національно-визвольною та соціальною боротьбою українського народу за власне політичне самовизначення та відродження державності.

24.    Чепіга З. – останній кошовий отаман Чорноморського козачого війська, в вересні 1789 р. брав активну участь у взятті османської фортеці Хаджибей та прилеглих поселень, які у 1795 році перейменували в Одесу.

25.    Чорноморське козацтво – козацьке військове формування, яке було створено наприкінці XVIII ст. , до 1792 року розташовувалось між Південним Бугом та Дністром, де заснувало 25 слобід.
3.Пропозиції для громадських слухань або сесії міської ради, щодо перейменування геонімів, які за радянської влади були елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму:
 
1.    вул. Горького М.
2.    вул. Енгельса Ф.
3.    вул. Лібкнехта К.
4.    вул. Маркса К.
5.    пров. Маяковського В. В.
6.    вул. Московська
7.    пров. Московський
8.    вул. Черняховського І. Д.
 
Історична довідка

Горький М. – російський та радянський письменник, автор збірки статей «Будем на страже!», в яких закликав шукати шкідників. Найбільш відома його стаття «Если враг не сдаётся, его уничтожают! (1930). Вважав, що найлютіші вороги ті, проти кого немає доказів. В підтримку сфабрикованої ОДПУ «справи Промпартії» написав п’єсу «Сомов и другие» (1930), де винуватцями поганого розвитку виробництва стали інженери-шкідники. Схожими за абсурдним змістом були статті «К рабочим крестьянам» та  «Гуманистам», а також збірка статей під його редакцією «Беломорско-Балтийский канал имени Сталина» (1934). У 1929 р. відвідав Соловецький табір та в книзі відгуків залишив позитивні відгуки не дивлячись на те, що до нього там звертався хлопчина, який жалівся на жахливі умови життя.

Лібкнехт К. – очолив заколот в Німеччині у 1919 р., метою якого було встановлення радянської влади.

Маяковський В. В. – російський та радянський письменник, своєю творчістю закликав знищувати «класових ворогів» (вірші «Левый марш» (1918)  та «Владимир Ильич!» (1920),  поеми «150 000 000» (1919-1920) та «Владимир Ильич Ленин» (1924)), прославляв репресивні органи («Хорошо» (1927), «Урожайный марш» (1929)), атеїстичну політику з усіма її наслідками («После изъятий» (1922), «Строки охальные про вакханалии пасхальные», «Не для нас поповские праздники» (1923), «Обряды» (1923), «Надо бороться» (1929)) .

Черняховський І. Д. – радянський військовий діяч, командир 3-го Білоруського фронту, під час військових дій на території Східної Прусії (Німеччина), не вживав жодних дій проти знущання червоноармійців над місцевим цивільним населенням (гвалтування та вбивство жінок будь-якого віку), що призводило до падіння дисципліни у військових лавах і великі втрати РСЧА. Про ці події свідчать: спогади російського письменника О. Солженіцина, російського поета та живописця Л. Рабичева, радянського та російського мистецтвознавця М. Нікуліна, письменника та правозахисника Л. Копелева (у 1945 р. він був заарештований за різко критичні відгуки щодо насильства над німецьким цивільним населенням – пропаганда «буржуазного гуманизма» та «сочувствие к противнику» - 10 років ув'язнення, але у 1956 р. його реабілітували та відновили членство у КПРС), доповідна записка секретаря ЦК ВЛКСМ М. Михайлова секретарю ЦК ВКП(б) Г. Маленкову

© 2007 - 2020 ROZDILNA INFO. Всі права захищені.
При використанні матеріалів сайту rozdilna.info посилання (для інтернет видань - гіперпосилання) обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, цитат, імен та інших відомостей несе автор публікації, а рекламної інформації - рекламодавець
Адміністрація сайту "Роздільна ІНФО": e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.