Довідник

Деталі

05 квітня 2025

Площа - 252,1 км², населення - 14 159 осіб (2022), населених пунктів – 7 (селище Лиманське, село Виноградівка,  село Кучурган, село Нове, село Новосільці, село Степове, село Щербанка). Лиманська селищна рада:  67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт Лиманське, вул. Центральна, 79, т.+380485350714

   Розподіл населення Лиманської територіальної громади за рідною мовою (2001 рік): російська - 59,78%, українська - 36,88%, румунська - 1,78%, молдовська - 0,87%, болгарська - 0,32%, гагаузька - 0,16%, білоруська - 0,13%, німецька - 0,05%, вірменська - 0,02%, польська - 0,01%, інші - 0,01%

   селище Лиманське - (UA51140090010063072) центр територіальної громади, розташоване на автошляху Т1625 в 400 м. від молдовсько-українського кордону, площа 5,05 км², поштовий індекс 67452, 67453, висота над рівнем моря 6-40 м.

   Німецьку колонію Зельц (нім. Selz) засновали 10 червня 1808 року 108 сімей з Пруссії, Бадену, Пфальцу, Ельзасу та Австрії. У 1811 році тут було утворено католицькі парафію, а в 1821 році зведено першу церкву (перебудована в 1902). Основним заняттям мешканців були садівництво, виноградарство, бджільництво та ремесла (гончарство, ковальство, ткацтво). У 1890 році відкрився земський дерево розплідник, а до початку ХХ ст. у селі діяли шерстеткацька фабрика Томаса, черепичні заводи, маслобійки, млини та кооперативи. У 1878–1894 роках діяла земська школа, згодом - сирітський притулок (с 1909) та лікарня. Під час німецької окупації (1942) відкрилося педагогічне училище, але вже 25 березня 1944 року німецьке населення депортовано до Вартегау, а в лютому 1945 село перейменоване на Лиманське. 

   Динаміка населення Зельца:  - 1809 р. - 273 особи, 1816 р. - 326 осіб, 1825 р. - 447 осіб, 1859 р. - 1176 осіб, 1870 р. - 1632 особи, 1887 р. - 2011 осіб, 1905 р. - 1725 осіб, 1910 р. - 1709 осіб, 1916 р. - 1641 особа, 1918 р. - 1770 осіб, 1926 р. - 1922 особи, 1943 р. - 1967 осіб.

  Німецька колонія Кандель (нім. Kandel) заснована у 1808 році, отримала назву на честь села Кандель у Пфальці. Її першими поселенцями стали 110 сімей з Бадену, Баварського Пфальцу, Ельзасу, Баварії, Пруссії та Австрії. У 1896 році тут утворився окремий католицький приход (до того належав до парафії Зельц), а в 1828 році зведено церкву (перебудована у 1892). Основою господарства були виноградарство, бджільництво, ремесла (ковальство, виробництво возів, плетіння кошиків), а також діяли 3 маслобійки, 12 кузень, вітряк, громадська бойня. У 1921–1922 та 1933 роках село постраждало від голоду (750 жертв). У 1926 році діяли кооперативна крамниця, початкова школа, виноробне товариство, згодом створено колгоспи ім. К. Маркса та К. Цеткін. 19 березня 1944 року німецьке населення депортовано до Вартегау, а в лютому 1945 село перейменоване на Рибальське. А згодом приєднано до Лиманського. Динаміка населення Канделя:  - 1808 р. - 295 осіб, 1811 р. - 490, 1816 р. - 524, 1825 р. - 659, 1859 р. - 1689, 1865 р. - 1725, 1887 р. - 2268, 1905 р. - 2824, 1910 р. - 2597, 1916 р. - 2474, 1918 р. - 2497, 1926 р. - 2994, 1943 р. - 3775 осіб.

    В 1968 році в Лиманському був розгорнутий 827-й окремий розвідувальний авіаційний полк.

   Поблизу селища розкопано кілька курганів з похованнями кочовиків IX - XII століть н. ери.

Медицина:
-    Лиманська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Лиманна, 15
Освіта:
-    43915488, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району, вул. Центральна 79
-    36902852, Заклад дошкільної освіти загального розвитку №1 "Капітошка", вул. Лиманна 206 (Проектна кількість місць - 240)
-    36902826, Заклад дошкільної освіти загального розвитку №2 "Малятко", вул. Центральна 68А  (Проектна кількість місць - 75)    
-    25038067, Комунальний заклад загальної середньої освіти «Лиманський ліцей №1», вул. Космонавтів, 10 (Спроможність закладу освіти - 660 учнів)
-    25037866, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Лиманський ліцей №2", вул. Лиманна, 166 (Спроможність закладу освіти - 640 учнів)
-    43647713, Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Центральна, 79
-    02546387, Державний навчальний заклад "Лиманський професійний аграрний ліцей", вул.Семінарська, 1
Релігія: 
-    Свято-Петро-Павлівська Церква (УПЦ Московського патріархату), вул. Лиманна, 71
-    Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (руїни)
-    Костел Пресвятої Трійці (руїни)
Динаміка населення:
-    1959 р. - 5251 особа, 1970 р. - 6958 осіб, 1979 р. - 8029 осіб, 2001 р. - 7381 особа, 2009 р. - 7142 особи, 2010 р. - 7219 осіб, 2011 р. - 7301 особа, 2012 р. - 7354 особи, 2013 р. - 7394 особи, 2014 р. - 7430 осіб, 2015 р. - 7458 осіб, 2016 р. - 7513 осіб, 2017 р. - 7472 особи, 2018 р. - 7385 осіб, 2019 р. - 7322 особи, 2020 р. - 7249 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    російська - 66.45%, українська - 31.60%, румунська - 0.88%, болгарська - 0.45%, білоруська - 0.23%, німецька - 0.08%, вірменська - 0.01%, гагаузька - 0.01%, інші/не вказали - 0.29%

День селища Незважаючи на те що село було засновано 10 червня, день селища приурочений до храмового свята святих апостолів Петра і Павла - яке відмічають 12 липня.

   село Виноградівка - (UA51140090020084749) розташовано за 7 км на північний схід від центру громади та в 1 км на північ від автомобільного шляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 1,21 км², поштовий індекс 67482, середня висота над рівнем моря 96 м.

   Село було засновано 16 травня 1964 року як нове сільськогосподарське поселення, та отримало назву Піонерське. У рамках декомунізації 12 травня 2016 року, постановою Верховної Ради України № 1353-VIII село було перейменовано на Виноградівку (попередньо також розглядалася назва «Макітра»). 
Динаміка населення:
-    1989 р. – 611 осіб, 2001 р.- 565 осіб, 2019 р. – 501 особа.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-     українська - 60,88%, російська - 35,23%, молдовська - 2,27%, гагаузька - 0,97%, болгарська - 0,32%, білоруська - 0,16%

  село Кучурган - (UA51140090030017908) розташовано за 5 км на північ від центру громади та в 400 м. від молдовсько-українського кордону, на автошляху Т1625 (Р 33), площа 3,423 км², поштовий індекс 67450, врм – 5 м.

   У 1791 році військовий інженер Ф.П. Де-Волан описував хутір біля гирла річки Кучурган, заснований кошовим атаманом Чепегою, поруч з яким козацька громада збудувала міст. 25 червня 1808 року поблизу цього хутора були засновані дві німецькі колонії: Баден (нім. Baden) та Страсбург (нім. Straßburg). У 1863 році в Страсбурзі було зведено костел Святого Йосифа, а в 1898-1899 роках у Бадені - костел Святого Михайла. Станом на 1886 рік у Страсбурзі мешкало 1 855 осіб, діяли римо-католицька церква, дві школи та п’ять крамниць. До 1912 року населення зросло до 2 178 осіб, а економіка колоній включала сільське господарство, виноградарство, ремесла та торгівлю .
   У липні 1919 року мешканці колоній взяли участь в антибільшовицькому Акаржанському повстанні, спричиненому продрозкладкою та примусовою мобілізацією до Червоної армії.  
   У березні 1944 року, перед наступом Червоної армії, за наказом командування вермахту німецьких колоністів було депортовано до Вартеланду (нім. Wartheland). 
   1 лютого 1945 року Страсбург було перейменовано на Кучурган, а Баден - на Очеретівку.
   У січні 1945 року в Очеретівці за ініціативою В.П. Філатова було засновано Український лепрозорій.  12 вересня 1967 року Очеретівку офіційно приєднано до складу села Кучурган.
   В околицях села виявлені рештки знарядь праці часів мезоліту (13-8 тис. років тому).
Медицина:
-    Кучурганська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Павла Каплуна, 92
-    ДЗ «Український лепрозорій Міністерства охорони здоров’я України»
Освіта:
-    Заклад дошкільної освіти "Сонячна гронка" - вул.Шкільна 6 (Проектна кількість місць -140)
-    Комунальний заклад загальної середньої освіти "Кучурганський ліцей імені П.М. Каплуна" - вул. Каплуна Павла, 177а (Спроможність закладу освіти - 900 учнів)
Релігія: 
-    СВЯТО-ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ УПЦ (Московський патріархат) - вул. Каплуна Павла, 308/1
-    Зал Царства Свідків Єгови - вул. П. Каплуна, 275 а
Динаміка населення:
-    1808 р. - 261 особа, 1816 р. - 317 осіб, 1825 р. - 393 особи, 1859 р. - 1155 осіб, 1887 р. - 1889 осіб, 1897 р. - 2070 осіб (1872 німців), 1905 р. - 1884 особи, 1911 р. - 2287 осіб, 1916 р. - 1732 особи, 1919 р. - 1780 осіб, 1926 р. - 1915 осіб, 1941 р. - 2500 осіб, 1943 р. - 2118 осіб, 1989 р. – 3454 особи, 2001 р. – 3306 осіб, 2019 р. – 3820 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    російська - 52,68%, українська - 43,35%, молдовська - 3,04%, білоруська - 0,30%, німецька - 0,18%, болгарська - 0,15%, гагаузька - 0,15%, польська - 0,03%

   село Нове - (UA51140090040082602) розташовано за 12 км на схід від центру громади та в 4 км на захід від автомобільного шляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 0,191 км², поштовий індекс 67468, врм – 45 м.

   Хутір Новий Кандель (нім. Neu-Kandel) був заснований у 1808 році. Входив до складу Херсонської губернії, а з 1828 року - до Одеського округу. Населення складалося переважно з німецьких колоністів, які займалися землеробством і тваринництвом. В 1920х роках хутір було перейменоване на "К.Лібнехта", а в 1945(?) році на "Новий". (В радянські часи поряд с селом була розташована запасна злітно-посадкова смуга Лиманського аеродрому)
Динаміка населення:
-    1989 р. – 102 особи, 2001 р. – 84 особи, 2019 р. – 40 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    українська 58,33 %, молдовська 28,57 %, російська 13,10 %

   село Новосільці - (UA51140090050048074) розташоване за 16 км на північний схід від центру громади та за 4,5 км на північний схід від автошляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 0,225 км², поштовий індекс 67469, середня висота над рівнем моря - 112 м.

   Нові Зельци (нім. Neu-Selz) були засновані у першій половині XIX століття. Під час Другої світової війни німецьке населення було депортоване, а в лютому 1945 року поселення отримало назву - Новосільці у рамках кампанії зі зміни німецьких назв.  
Динаміка населення:
-    1989 р. - 202 особи, 2001 р. - 173 особи, 2019 р. - 166 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    українська 66,67 %, молдовська 24,24 %, російська 9,09 %

   село Степове - (UA51140090060010161), розташоване за 8 км на північний схід від центру громади на автошляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 2,251 км², індекс 67451, середня висота над рівнем моря 59 м.

   Село було засноване 16 травня 1964 року як нове поселення в Одеській області в період, коли активно розвивалися сільськогосподарські території. 
Медицина:
-    Степова амбулаторія сімейної медицини - вулиця Чернишова, 12
Освіта:
-    04527187, Заклад дошкільної освіти - вул. Красна 16 (Проектна кількість місць - 150)
-    25037854, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Степовий ліцей" - вул. Чернишова, 14 (Спроможність закладу - 640 учнів)
Релігія: 
-    СВЯТО-УСПЕНСЬКА УПЦ (Московський патріархат) - вул. Гагаріна, 64
-    Зал Царства Свідків Єгови
Динаміка населення:
-    1989 р. – 1919 осіб, 2001 р. – 1507 осіб, 2019 р. - 1563 особи
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    Українська: 60,43 %, Російська: 36,54 %, Молдовська: 2,26 %, Білоруська: 0,26 %, Болгарська: 0,26 %, Гагаузька: 0,06 %, Румунська: 0,06 %.

   село Щербанка - (UA51140090070070019) розташовано за 18 км на південний схід від центру громади та в 3 км на північ від автошляху М16 «Одеса — Кучурган» , площа 0,902 км², поштовий індекс 67462, середня висота над рівнем моря 96 м.

   Колонія Ельзас (нім. Elsass) була заснована 12 травня 1805 року німецькими переселенцями, переважно з однойменної історичної області Ельзас (65 родин) . В лютому 1945 згідно указу «Про збереження історичних найменувань та уточнення  назв  Одеської області» село отримало назву - Щербанка. (В радянські часи у селі містилася центральна садиба радгоспу ім. Суворова який мав 7940 га землі)
Медицина:
-    Щербанська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Шахтарська, 26 а
Освіта:
-    Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» - вул. Шахтарська 28 (Проектна кількість місць - 90)
-    25037984, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Щербанський ліцей" - вул. Ярослава Мудрого, 1 (Спроможність закладу освіти – 464 учня)
Релігія: 
-    СВЯТОЇ ПОКРОВИ УПЦ (Московський патріархат) - вул. Суворова, 68а
-    Біблійна баптистська церква «Відродження» - вул. Центральна
Динаміка населення:
-    1809 р. - 273 особи, 1816 р. - 326 осіб, 1825 р. - 447 осіб, 1859 р. - 1176 осіб, 1870 р. - 1632 особи, 1887 р. - 2011 осіб, 1897 р. - 1810/1886 осіб (нім.), 1905 р. - 1725 осіб, 1910 р. - 1709 осіб, 1916 р. -— 1641 особа, 1918 р. - 1770 осіб, 1926 р. -— 1922 особи, 1943 р. - 1967 осіб, 1989 р. - 1416 осіб, 2001 р. - 1401 особа, 2019 р. – 1436 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
-    українська - 75,46%, російська - 16,20%, румунська - 6,52%, білоруська - 0,42%, гагаузька - 0,35%, болгарська - 0,21%, вірменська - 0,21%, інші - 0,63%

Деталі

21 березня 2015

Деталі

12 травня 2015

Розклад руху пасажирських поїздів по станції Роздільна-1

Розклад руху приміських поїздів

Вокзал станції Роздільна

   Адреса: 67400, м. Роздільна, пл.Привокзальна, 1.
   т. 04853 3-72-65.
   Замовлення та оформлення групових пасажирських перевезень: (048) 53-37-747 (старший квитковий касир).
   Замовлення вагонів-автомобілевозів: (048) 53-37-265 (черговий помічник начальника вокзалу), (048) 53-37-265 (черговий помічник начальника вокзалу). Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: (048) 53-37-268 (начальник вокзалу), (048) 53-37-747 (старший квитковий касир).

Послуги на вокзалі:

   Квиткові каси: оформлення проїзних та перевізних документів у дальньому, місцевому та приміському сполученнях; повернення проїзного документу; поновлення проїзного документу; оформлення проїзних документів, заброньованих через мережу Інтернет; переоформлення проїзного документа ні раніше, ніж як за 24 години до його відправлення.
Кімнати відпочинку: проживання (кімната матері та дитини -1 місна); бронювання місць; користування праскою та гладильною дошкою; доставка квитків у кімнати відпочинку; прання особистих речей за бажанням пасажира; викликання таксі, або носія - не має; користування СВ піччю; користування морозильною камерою; доставка проїзного документу.
Інші послуги: камери зберігання; користування візком; послуги носія; письмова довідка; об’ява по гучномовному зв’язку; зал очікування; платний туалет; послуги перукарні; підзарядка мобільного телефону та ноутбука; видача довідки по місту; продаж розкладу руху поїздів; ламінування документів; видача усних довідок по країнам колишнього СНД (та міждержавні - не має можливості); оформлення Експрес пошти, в'їзд на територію власною машиною.

Деталі

20 листопада 2012

Деталі

18 листопада 2011

ГРАФІК ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ РОЗДІЛЬНЯНСЬКОЇ МДПІ

Довідкова інформація:

Деталі

07 квітня 2011

Деталі

28 грудня 2010

Деталі

25 грудня 2010

   ГЕРБ - На синьому полі герба ввігнуте зелене перекинуте понижене вістря, закінчене нитяною облямівкою з перемінних срібних і чорних прямокутників, у якому золотий сніп із двадцяти колосків, перев'язаних червоною стрічкою.

    Щит розміщено на золотому картуші, верхня частина якого еклектична, а нижня виконана з грон винограду. Унизу чорними літерами напис - Роздільнянський район. Щит увінчаний золотою територіальною короною.
 

    Що означають символи на гербі? Сніп - емблема родючості, землеробства та животворн

ої сили. Двадцять колосків є символом єдності сільських, селищної, міської рад району, а також добробуту та достатку, основою яких є праця на землі.

    Виноградний орнамент у картуші вказує на поширення виноградарства у районі та є символом родючості та багатства.

    Нитяна облямівка перемінних срібних і чорних прямокутників нагадує залізницю. Золотий колір є символом багатства, благородства, достатку. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства. Лазуровий колір доповнює символіку неба та води, красу та велич двох лиманів, а також відображає прагнення до краси, миру, єдності.

    Герб розміщ

ений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством та прикрашений золотою територіальною короною, яка вказуі. на статус району.

    Прапор району являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, яке складається з трьох вертикальних смуг - синьої, зеленої та синьої (співвідношення їхніх сторін дорівнює 2:3:2). У центрі зеленої смуги - жовтий сніп із двадцяти колосків, перев'язаних червоною стрічкою, під яким жовте гроно винограду із листя

м та лозою.

    Малюнок прапора побудований на основі кольорового вирішення герба і має таку ж символіку.

              город Раздельная

Бециловский сельский совет

    Герб - має форму закругленого щита в пропорції 5х6 на означення належності до сучасної української місцевої геральдики.

    Ободок герба – золотого кольору, символ багатства, сили, стабільності та єдності. Середина герба червоного кольору, що символізує любов, великодушність, сміливість, теплоту, мужність. В правій частині герба  розташований голуб - символ миру. Зображення сонця в лівій частині символізує тепло та стабільність, рівновагу.
Коло голубого кольору - символ краси, величі, чистоти помислів, духовності та добробуту. Колоски, які розташовані на колі та в верхній частині герба –символізують багатство та єдність, розвиток зернового господарства.

    Середина кола –жовтого кольору, як символ світла, радості, тепла, оптимізму.
    Зелений паросток в середині кола-символ молодого покоління та свіжих ідей

   Прапор - являє собою прямокутне полотнище з вертикальним кріпленням.
Древко прапора- темного кольору.
    Прапор сільської ради червоного кольору, що символізує любов, великодушність, сміливість, теплоту, мужність.
Колоски жовтого кольору на голубому фоні – символ багатства та єдності і розвитку зернового господарства.
Паросток в середині кола зеленого кольору на жовтому фоні символізує молоде покоління та свіжі ідеї

Буценовский сельский совет

  -  жолтый  -  символ пшеницы, хлеба, сонца;
  -  синий  - символ чистого неба, виноделия;
  -  зеленый -  символ жизни;

 Флаг – количество лучей солнца символизирует количество сел ( 5 пять), которые входят в Буценовский сельский совет

   Виноградарский сельский совет

   Герб - символізує процвітання на території сільської ради двох галузей виробництва:
- хліборобство            
- виноградарство.

   Голубий колір – це символ миру, спокою, чистоти помислів, духовності.
    Жовтий колір – це добробут, благополуччя.

   Колос – це символ багатства нашого краю

   Виноград – символ достатку.

   Гаевский сельский совет

  Головна фігура герба Гаївської сільської ради має форму заокругленого щита, на якому в центрі на зеленому полі  дерево сосни росте на цегельному мурі округлене  золотим колоссям зернових.

  Зелений – це колір  чистого поля, це надія, радість, воля.
  Сосна - символізує насадження на території сільської ради  соснового лісу площею понад 120га.
  Колосся –на території сільради в основному займаються вирощуванням колосових зернових.( ячмінь, жито, пшениця)
  Цегла – в 1911 році на території с. Лучинське було збудовано цегельний завод  братами Фішерами ( переселенцями із Німеччини), на якому  виготовляли  черепицю та цеглу, це самий необхідний будівельний та покрівельний  матеріал.
    У геральдиці використовуються лише два метали - золото та срібло. Колосся –золотом, а зовнішня частина сріблом.

   Егоровский сельский совет

   Герб - символізує процвітання на території сільської ради трьох галузей виробництва:
-    птахівництво
-    тваринництво
-    риболовство.
    Жовтий колір символізує благополуччя людей.
    Зелений колір —це надія на краще майбутнє.
    Голубий колір — благородність людей.

    Прапор сільської ради.
    Промені сонця - це сім сіл,що входять до сільської ради.
    Голубий колір-благородність людей. Зелений колір-надія на краще.

   Еремеевский сельский совет

   Герб –  з сільською короною, заокруглений щит блакитного кольору. В середині щита з нижньої частини підіймається сонце, яке напрявляє проміння до неба. Над промінням з лівого боку зображені три соняшники, з правого боку –  колоски пшениці, в центрі –  церковний купол. Над цими символами зображена річка у вигляді тонкої хвилястої смужки. Завершує герб голуб з виноградним гроном у дзьобі. Символіка герба означає: соняшники і колоски пшениці –  розвиток сільського господарства; церковний купол –  духовність населення; хвиляста смужка символізує річку, що протікає майже через усі населені пункти сільської ради; голуб –  символ єдності та миру територіальної громади; виноградне гроно символізує спільну ідею, внутрішню згоду громади, хист до виноділля. 

   Пропор села –  прямокутне знамено з вертикальним кріпленням. Знамено розділене на дві горизонтальні частини. Верхня, в свою чергу, містить трикутний символ у верхньому лівому куті. Він жовтого кольору, символізує сонце. Нижня частина знамена –  зеленого кольору. Символізує землю. Верхня частина –  блакитна, символізує небо.

   Каменский сельский совет

   Герб Кам"янської сільської ради має форму закругленого щита в пропорції 5x6 на означення до незалежності сучасної української місцевої геральдики.
Ратуша герба золотого кольору , що символізує багатство,силу та єдність.
Біла горизонтальна полоса роз'єднує поле щита на дві частини:
-    блакитний колір символізує теплоту , любов та великодушність
-    зелений колір символізує прагнення до нового, оптимізм для
майбутніх поколінь.

   У верхній частині герба розташовані п'ять пшеничних колос які символізують села розташовані на території сільської ради: Антонівка, Володимирівка,Кам"'янка , Покровка та Матишівка.
    У нижній частині герба розташована підкова яка знаменує достаток, багатство та одночасно служить оберегом.

    Прапор - прямокутне полотнище з вертикальними та горизонтальними краями в пропорції 1х1.5.Древко прапору темного кольору
Прапор двосторонній жовтого кольору , як символ світла, радості та тепла. По центру - герб сільської ради , який займає 1/3 площі прапору.

Кировский сельский совет

Кошарский сельский совет

Кучурганский сельский совет

Марковский сельский совет

Новоукраинский сельский совет

Понятовский сельский совет

Старостинский сельский совет

Степановский сельский совет

Степной сельский совет
 

Щербанский сельский совет

Яковлевский сельский совет

Деталі

24 грудня 2010

Деталі

24 грудня 2010