Повертаючись додому Вогник миру був переданий голові Єгорівської сільської ради Караман Г.П., протоієрею от.Володимиру настоятелю Свято-Успенської церкви УПЦ КП с.Болгарка та протоієрею от.Олегу настоятелю храму Святого Різдва Богородиці УПЦ КП с.Новоукраїнка.
Передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру – започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути. Щороку австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового.
По Україні Вифлеємський Вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України. Цього року пластуни десятий рік поспіль переберуть Вифлеємський Вогонь Миру від польських скаутів і передадуть його українській громаді, церквам, занесуть до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. У скаутському поясненні – палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра. Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану – до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю. У попередні роки, як і цього року, акцію передачі священного сяйва благословили Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Римо-Католицька Церква в Україні.
rozdilna-rda.odessa.gov.ua