Як зазначила директор районного історико-краєзнавчого музею Віра Шняга, побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Насправді ж тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках відстоювали право на свободу та життя.
Стендова виставка "Спротив геноциду" демонструє докази опору, який чинило українське суспільство сталінському тоталітарному режиму. Тут представлені унікальні документи та фото, які розкривають масштаби спротиву, його форми і методи. Значна частина документів оприлюднена вперше.
Заступник голови Роздільнянської районної державної адміністрації Максим Максименко розповів про те, як геноцид торкнувся його родини.
«Семеро моїх родичів загинули під час штучного голодомору 1932-1933 років. І я впевнений, що подібні випадки є в родині кожного українця.Про таку жорстокість треба пам’ятати, аби надалі ніколи не допустити до влади тих, хто може поставити політичні амбіції вище за людське життя», - підкреслив він.
«Виставка розповідає про журналістів, громадських діячів, політиків і звичайних українських селян, які публікували статті, записували побачене у своїх щоденниках чи просто робили фото. Вони вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Серед них - Ґарет Джоунс, який без дозволу СРСР контактував з українськими селянами, потім у Берліні скликав прес-конференцію й розказав про ці злочини проти цивільного населення. Для компрометації Джоунса влада СРСР здійснювала грандіозну кампанію. Згодом Джоунс гине при загадкових обставинах», - зазначає вчитель історії Кучурганської школи Артем Просянюк.
Люди отримували 5-10 років таборів навіть за записи в щоденниках, як харківська вчителька Олександра Радченко та колгоспний сторож зі Слобожанщини Нестор Білоус.
Не можна також було не згадати про відомого жителя Роздільнянщини Володимира Буковського, книги "Гірка правда" якого детально зображують часи голодомору.
Виставка, організаторами якої виступили Український інститут національної пам’яті, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Центр досліджень визвольного руху, архів СБУ, Громадський комітет вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932—1933 років, діятиме в Роздільній ще декілька днів, а далі вирушить до іншого району Одеської області.
Відділ Комунікацій Роздільнянської Райдержадміністрації