Вдивляюсь в обличчя курсантів, слухаю їхні роздуми про життя у таборі, про спільні екскурсії та походи, про спортивні змагання, стрільби та маскування… Почуття гордості і суму охоплюють мене. Гордості за подоросліших вмить юнаків, за їхні досягнення, за їхні дорослі думки. І суму за те, що все це вже закінчується.
Подумки перегортаючи сторінки нашого життя у таборі розумію, скільки всього цікавого, пізнавального, нового ми пережили разом. Разом з цими хлопцями, що якось відразу стали мені рідними. Разом з колегами-однодумцями, що були моєю підтримкою, надією і допомогою протягом цих трьох тижнів. Разом із всіма небайдужими людьми, що долучилися до такої потрібної всім справи.
Я сподіваюсь, ні, я впевнений у тому, що спільна праця дала плідний результат. Наші діти – підтвердження того, що майбутнє України в надійних руках.
Начальник військово-патріотичного табору «Патріот» Беспалов С.І.