На початку заходу директор історико-краєзнавчого музею В.М. Шняга повідомила, що щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Трагічна пам’ять про голодомор – то як чорна, бездонна криниця, в яку так боляче й жахливо заглядати. 1932 – 1933-ті роки – це найстрашніші часи в історії України, які чорним крилом зачепили і села Роздільнянського району. В світі не було зафіксовано такого голоду, який випав на долю однієї із квітучої та родючої країни. Віра Миколаївна пояснила учням, що за радянських часів, причини та масштаби голоду приховувалися і лише після розпаду Радянського Союзу історики та громадські діячі почали піднімати архівні данні, записувати спогади свідків та запропонувала переглянути документальний фільм «Голодомор 32-33 років в Україні. І от сьогодні ми маємо можливість поспілкуватися з людьми, які відчули страхіття голодомору на власній долі.
Слово для звернення було надано Самсоновій Г.С., яка зазначила, що про голод 1933 року вона знає зі слів своїх батьків, але пам’ятає голод і страждання в воєнні роки. Та прочитала вірш написаний в пам’ять жертвам Голодомору.
Буковський В.Я., історик-краєзнавець, автор трилогії «Горькая правда», розповів присутнім, що багато років працював в архівах області і вражений тим скільки біди наробили горе-правителі сталінського режиму. Зі сльозами на очах згадував своє дитинство, затьмарене голодом, як виживали , що їли, як страждали.
Начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Н. С. Пояцика теж поділилася з присутніми спогадами, які їй розповідали батьки про ті часи, бо вони були свідками, які пережили голод.. Наталя Сергіївна зазначила, що це була трагедія українського народу, спрямована на знищення української нації і закликала дітей пам’ятати про дідів і прадідів, пам’ятати що ми українці, цінувати і берегти хліб.
Наприкінці заходу учні теж мали можливість розповісти про відомих людей, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства мільйонів людей. Попри всі небезпеки, ризикуючи власними кар’єрами чи навіть життям. Їх називають «Людьми Правди». І цього року Україна особливо вшановує їх – за чесність і мужність. Ці Люди за сферою діяльності абсолютно різні – від колгоспного сторожа на Харківщині до Президента Ради Ліги Націй. Але усіх їх об’єднує спільне прагнення – донести до суспільства правду про страшні злочини комуністичної влади.
http://rozdilna-rda.odessa.gov.ua