Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 (далі – Порядок РРО), із змінами та доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК).
Згідно із п. 7.8 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297, із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.
Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Згідно із п. 7.9 Порядку КОРО, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 - 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.
Крім того, на підставі даних РК щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу реєстратора, або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.
Відповідно до п. 4.9 Порядку РРО після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ (тобто провести через РРО загальну суму розрахунків за весь цикл відключення електроенергії або виходу з ладу РРО окремо за кожною ставкою ПДВ), після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція ”службове внесення” на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Яка передбачена відповідальність за непроведення чи проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) через РРО або РК?
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-IV), у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті до суб’єктів господарювання за рішенням відповідних органів ДПС застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення - у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Хто має право здійснювати сервісне обслуговування та ремонт РРО?
Відповідно до ст.2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями центр сервісного обслуговування – суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.
Підскажіть, будь ласка, як довго розглядається звернення від громадян?
Відповідно до статті 20 Закону «Про звернення громадян»,- звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Сектор взаємодії із ЗМІта громадськістю