Мета акції була простою і конкретною: придбай прапор України та прикрась ним свій дім, місце роботи, покажи, таким чином, що ми за єдину, соборну та незалежну державу. Жителі міста, за власні кошти купували тканину, шили прапори та розповсюджували їх. Бажаючих придбати було багато, адже всі кошти, виручені з продажу, будуть направлені на лікування та реабілітацію воїнів Української Армії. І хоча в день свята прапорів у місті було менше ніж в Одесі, чи Києві, Львові, але їх було значно більше ніж минулого року і це радує, вселяє оптимізм в майбутнє нашого міста, його жителів. Молодець Роздільна! Так тримати!
23 серпня, об 11 годині, після короткого мітингу та виконання Державного Гімну України, з площі, біля пам’ятника Т.Шевченку, стартував автопробіг вулицями міста та селами нашого району. Велика колона автомобілів, уквітчаних державними прапорами, в супроводі працівників ДПС вирушила в дорогу.
Перша зупинка в селі Степанівка. Привітали зі святом жителів, котрі вийшли на площу, подарували діткам, що збіглись, прапорці, виконали державний Гімн і поїхали далі.
Слідуюча зупинка – с.Кучургани, площа біля Будинку культури, поруч церква, сільська рада. На самій високій вежі села майорить державний прапор, як стало відомо пізніше, встановлений місцевими активістами, патріотами.
На Будинку культури теж прапор, але чомусь встановлений догори ногами. Пояснили працівникам культурного закладу – вони його поміняли. На жаль, в цьому селі відбувся прикрий інцидент. Молода людина попросила у нас прапора і коли ми його подарували він став його топтати ногами. Реакція була миттєвою та прогнозованою: зафільмували на відео всіх причетних до цього ганебного вчинку, та передаємо до служби безпеки України. Місцеві активісти, котрі прийшли на зустріч, вибачались, але ми розуміли, що не їхня це вина, скоріше місцевої влади, яка закриває очі на подібні ганебні прояви, адже в цьому селі це не вперше.
Наступна зупинка смт. Лиманське. Завітали з привітаннями до прикордонників, привітали зі святом, побажали найскорішого миру в Україні, виразили подяку за сумлінну службу, за мужність їхніх побратимів на східних кордонах України.
Слава Українській Армії! Слава прикордонникам України!
Слава народу України!
Спільне фото на пам'ять і знову в дорогу.
Чергова зупинка – військове містечко. Площа перед Палацом культури, пам’ятник Леніну. Велика колона автомобілів зупиняється на площі.
Виходимо до людей, розмовляємо, відповідаємо на запитання. Виникають короткі дискусії. Відчувається настороженість. Не вірять, що ми з Роздільної.
Навіть дітки, котрим ми дарували прапорці, не всі хотіли брати їх до рук.Враження таке ніби ми знаходимось не на території України. Потрібен час і зусилля влади та школи, щоб змінити ситуацію на краще. А ще потрібне бажання все це змінювати.
Завершився автопробіг там звідки він і розпочався – в м. Роздільна.
Коротко підсумовуючи. Члени команди автомайдану одностайні в головному – недостатність в районі національно-патріотичного виховання, як дітей, молоді, так і дорослого населення. І це велика провина влади району.
Володимир Василенко
фото: Філін А.С.