Громадою і розпочали підготовку. Дітки вчили пісень та вірші, дорослі крутили голубці, ліпили вареники, пекли пироги, тістечка, готували подарунки. А в цей час військові теж готувались до зустрічі гостей: привели у повний порядок казарму, облаштували імпровізовану глядацьку залу, подіум, та запросили малих дітей з батьками, які проживають на території військової частини.
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай, Миколаю…
співали і дорослі, і діти, зустрічаючи святого Миколая у супроводі ангелів, своїх помічників.
Звертаючись до дітей він побажав їм бути слухняними, гарно вчитись, поважати батьків, любити свою Батьківщину, та роздав подарунки.
Ой хто, хто спішить в Твої двори,
Того ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю.
Не залишились без подарунків і дорослі - воїни батальйону з Закарпаття.
Адже у багатьох з них є діти. Але так склалося, що їх батьки, виконуючи священний обов’язок перед Батьківщиною, захищаючи її від агресора, знаходяться далеко від домівок, від родин, своїх дітей. Св. Миколай побажав воїнам найскорішого миру, повернутися до дому живими та здоровими, та передав подарунки їх дітям
Дітки читали вірші та молитви, а дорослим св.. Миколай влаштував іспити,
які вони завершили з честю. І було, по-домашньому, тепло і затишно, і ніби не має війни, і всі вдома, в родинному колі, за святковим столом, і звучить
молитва до Миколая:
…Святий Миколаю,
Я тебе благаю,
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся -
Щоб були здорові.
Татусь і матуся -
Щоб жили в любові.
І було спільне фото на згадку про гарний вечір, гарний настрій, чудову страву та добру справу, яку зробили спільними зусиллями, з великою любов’ю та з Богом у серці.
Володимир Василенко – голова ГО «ГРОМАДА РОЗДІЛЬНЯНЩИНИ».