На сайте nachodki.ru можно купить фонари

Відлуння Донецького аеропорту…

   Його життєвий шлях схожий на тисячі, можливо,навіть, на мільйони шляхів молодих хлопців нашої країни – дитячий садок, школа, ПТУ, військова служба. Але…

   Народився Сергій 22 грудня 1975 року в м. Роздільна. Тут ходив до дитячого садка, потім до I-ї міської школи. В Роздільній закінчував професійне училище, звідси пішов служити до Збройних Сил України.

   Життєві дороги привели до Дніпропетровська де і зустрів свою другу половину – Олену, з якою прожив десять років. Любимі батьки, кохана дружина, робота – що ще потрібно для щастя? Та прийшла біда, якої не чекали. На порозі нашого дому з’явився чужинець, підлий, підступний, жорстокий, руйнуючи наші села і міста, сіючи смерть. І тоді Сергій взяв у руки зброю і пішов захищати свій дім, свою сім'ю, свій рід, свою родину і неньку Україну. Він міг не йти на фронт, так як один у матері, а мати після операції на серці. Але він сказав: «Наша Україна в небезпеці і якщо ми не зупинимо ворога сьогодні, завтра він буде тут. Мамо, якщо не я, то хто?». Це були не просто слова, це був життєвий принцип Сергія. Завжди спокійний, впевнений, надійний, з теплою усмішкою на обличчі. Таким він запам'ятається всім, хто його знав.
« Якщо не я, то хто?..». Захищати Донецький аеропорт їхали тільки добровольці. Це був момент істини. І коли він настав Сергій зробив крок вперед і пішов у вічність. Зайшов в аеропорт 6-го січня, щоб більше не повернутись живим. Двадцятого січня з ним втратився зв’язок. Але це станеться 20-го, а до цього… З розповіді Олега, який був з Сергієм і якого Сергій врятував, затягнувши його, важко пораненого до БТР а, сам залишився з пораненими в новому терміналі: « …зайшли ми 6-го, а десь з 9-го нас почали щільно накривати вогнем. 15 січня загинув боєць нашого підрозділу, вісімнадцятирічний хлопець, з Краматорська. Куля, яка його вбила, застрягла в шоломі Сергія, то він навіть не звернув на неї уваги. Коли закінчився боєкомплект Сергій, не зважаючи на шалений обстріл, ходив по терміналу, розшукував зброю, набої і продовжував стріляти. На той час вже було багато вбитих і поранених. Сергій знаходив баклажки з замерзлою водою, розбивав лід, якимось чином розтоплював його і напував поранених. Завжди був врівноважений, спокійний і розсудливий. Він був надійний. Коли приїхав за нами перший БТР, ми не змогли евакуювати всіх поранених і я залишився.То Сергій мені сказав: «Я без тебе нікуди не поїду». І просто ліг поруч зі мною. Я на той час вже був поранений. Ми розуміли що це все. Що ми не зможемо вижити, що це питання часу. Але жодної хвилини слабкості, чи паніки не було. Сергій серед завалів знайшов снайперську гвинтівку і ходив на другий поверх терміналу, як він казав, на полювання. Ходив на поверх, якого ми фактично втратили. Захищати термінал вже було нічим і нікому.

   Ми розуміли, що боєкомплект нам вже не привезуть. На цей час мене ще декілька разів було поранено. Залишався цілим один Сергій. Його не брала куля до останнього. Мабуть ангел беріг його для чогось більш важливого.

   І тут сталось чудо (Олег повторив це слово тричі). Не зважаючи на шалений обстріл до нас прорвався БТР. Прорвався чудом. А керував ним відчайдуха, котрий усвідомлював на що він йде, що може запросто загинути. Але там були його товариші, побратими і він не міг не приїхати. Він приїхав за нами.

   І знову не вистачило місця для всіх поранених. Сергій взяв мене на руки, відніс до машини, а сам залишився. Як виявилось назавжди. До підриву терміналу, в якому загинув Сергій, залишались лічені години. Він зробив свою справу, до якої можливо йшов все своє життя, таке коротке. Він спас мене ціною свого власного». Перед нами стояв мужній чоловік, що тричі побував в аеропорту, мабуть на голову вищий від Сергія і плакав. Він не соромився своїх сліз, він соромився того, що він живий, а Сергія нема. Плакала мужня людина, якому вороги дали кличку «катастрофа». Він довго боявся зустрічі з мамою Сергія, але ця мужня жінка прийняла його, як рідного сина.

   Траурна церемонія розпочалась від храму Різдва Пресвятої Богородиці, української православної церкви, Київського Патріархату, де відбувся чин похорону за загиблим воїном, рабом Божим Сергієм, за участі отця Дмитра, капелана, волонтера. На меморіальному комплексі, де відбувалось поховання, застигли в скорботі воїни-побратими з військової частини де служив Сергій, рідні, друзі, представники волонтерської організації міста.

   Траурна мелодія, у виконанні військового духового оркестру, губилась серед свіжих солдатських могил, більшість яких була позначена страшним словом «Невпізнаний», рвала на шматки серце і душу. Поволі підходили люди, прощалися з Сергієм. Коли заговорила мама линув рясний дощ. Здавалось, що сама природа прощається з нашим Сергієм, а може це він прощався з нами.

   Герої не вмирають! І тут постає питання пам’яті. Дуже важливо, щоби влада (любого рівня) пам’ятала своїх Героїв. Пам’ятала поіменно. Пам’ятала тисячі Героїв інвалідів, які після війни вийдуть на вулиці сіл і міст, забезпечила їх всім необхідним, не дала можливості опуститись до жебракування.

   А саме головне, щоб ми з вами не втратили пам’ять. Не втратили відчуття милосердя, доброти, совісті, не дивлячись на велику кількість крові та загиблих. Зберегли її та передали своїм дітям та онукам.

   Сьогодні Україна пише нову сторінку своєї історії. На жаль трагічну, криваву, але героїчну. І пишуть її такі хлопці як Сергій.
   Герої не вмирають! Вони ідуть у вічність.
   Вічна пам’ять і слава Героям!
   Слава матерям, які народжують таких героїв!
   Слава нації і слава Україні!

   Від імені громадської організації «ГРОМАДА РОЗДІЛЬНЯНЩИНИ» Володимир Василенко.

   P.S. Мати Сергія Іщенка Віліна Петрівна та його дружина Олена висловлюють подяку військовому комісару району Номеровському О.І., голові міської ради Шовкалюку В.О. та всім не байдужим людям за співчуття, та матеріальну допомогу для організації поховань.

© 2007 - 2020 ROZDILNA INFO. Всі права захищені.
При використанні матеріалів сайту rozdilna.info посилання (для інтернет видань - гіперпосилання) обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, цитат, імен та інших відомостей несе автор публікації, а рекламної інформації - рекламодавець
Адміністрація сайту "Роздільна ІНФО": e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.