Площа - 252,1 км², населення - 14 159 осіб (2022), населених пунктів – 7 (селище Лиманське, село Виноградівка, село Кучурган, село Нове, село Новосільці, село Степове, село Щербанка). Лиманська селищна рада: 67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт Лиманське, вул. Центральна, 79, т.+380485350714
Розподіл населення Лиманської територіальної громади за рідною мовою (2001 рік): російська - 59,78%, українська - 36,88%, румунська - 1,78%, молдовська - 0,87%, болгарська - 0,32%, гагаузька - 0,16%, білоруська - 0,13%, німецька - 0,05%, вірменська - 0,02%, польська - 0,01%, інші - 0,01%
селище Лиманське - (UA51140090010063072) центр територіальної громади, розташоване на автошляху Т1625 в 400 м. від молдовсько-українського кордону, площа 5,05 км², поштовий індекс 67452, 67453, висота над рівнем моря 6-40 м.
Німецьку колонію Зельц (нім. Selz) засновали 10 червня 1808 року 108 сімей з Пруссії, Бадену, Пфальцу, Ельзасу та Австрії. У 1811 році тут було утворено католицькі парафію, а в 1821 році зведено першу церкву (перебудована в 1902). Основним заняттям мешканців були садівництво, виноградарство, бджільництво та ремесла (гончарство, ковальство, ткацтво). У 1890 році відкрився земський дерево розплідник, а до початку ХХ ст. у селі діяли шерстеткацька фабрика Томаса, черепичні заводи, маслобійки, млини та кооперативи. У 1878–1894 роках діяла земська школа, згодом - сирітський притулок (с 1909) та лікарня. Під час німецької окупації (1942) відкрилося педагогічне училище, але вже 25 березня 1944 року німецьке населення депортовано до Вартегау, а в лютому 1945 село перейменоване на Лиманське.
Динаміка населення Зельца: - 1809 р. - 273 особи, 1816 р. - 326 осіб, 1825 р. - 447 осіб, 1859 р. - 1176 осіб, 1870 р. - 1632 особи, 1887 р. - 2011 осіб, 1905 р. - 1725 осіб, 1910 р. - 1709 осіб, 1916 р. - 1641 особа, 1918 р. - 1770 осіб, 1926 р. - 1922 особи, 1943 р. - 1967 осіб.
Німецька колонія Кандель (нім. Kandel) заснована у 1808 році, отримала назву на честь села Кандель у Пфальці. Її першими поселенцями стали 110 сімей з Бадену, Баварського Пфальцу, Ельзасу, Баварії, Пруссії та Австрії. У 1896 році тут утворився окремий католицький приход (до того належав до парафії Зельц), а в 1828 році зведено церкву (перебудована у 1892). Основою господарства були виноградарство, бджільництво, ремесла (ковальство, виробництво возів, плетіння кошиків), а також діяли 3 маслобійки, 12 кузень, вітряк, громадська бойня. У 1921–1922 та 1933 роках село постраждало від голоду (750 жертв). У 1926 році діяли кооперативна крамниця, початкова школа, виноробне товариство, згодом створено колгоспи ім. К. Маркса та К. Цеткін. 19 березня 1944 року німецьке населення депортовано до Вартегау, а в лютому 1945 село перейменоване на Рибальське. А згодом приєднано до Лиманського. Динаміка населення Канделя: - 1808 р. - 295 осіб, 1811 р. - 490, 1816 р. - 524, 1825 р. - 659, 1859 р. - 1689, 1865 р. - 1725, 1887 р. - 2268, 1905 р. - 2824, 1910 р. - 2597, 1916 р. - 2474, 1918 р. - 2497, 1926 р. - 2994, 1943 р. - 3775 осіб.
В 1968 році в Лиманському був розгорнутий 827-й окремий розвідувальний авіаційний полк.
Поблизу селища розкопано кілька курганів з похованнями кочовиків IX - XII століть н. ери.
Медицина:
- Лиманська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Лиманна, 15
Освіта:
- 43915488, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району, вул. Центральна 79
- 36902852, Заклад дошкільної освіти загального розвитку №1 "Капітошка", вул. Лиманна 206 (Проектна кількість місць - 240)
- 36902826, Заклад дошкільної освіти загального розвитку №2 "Малятко", вул. Центральна 68А (Проектна кількість місць - 75)
- 25038067, Комунальний заклад загальної середньої освіти «Лиманський ліцей №1», вул. Космонавтів, 10 (Спроможність закладу освіти - 660 учнів)
- 25037866, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Лиманський ліцей №2", вул. Лиманна, 166 (Спроможність закладу освіти - 640 учнів)
- 43647713, Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, Центральна, 79
- 02546387, Державний навчальний заклад "Лиманський професійний аграрний ліцей", вул.Семінарська, 1
Релігія:
- Свято-Петро-Павлівська Церква (УПЦ Московського патріархату), вул. Лиманна, 71
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (руїни)
- Костел Пресвятої Трійці (руїни)
Динаміка населення:
- 1959 р. - 5251 особа, 1970 р. - 6958 осіб, 1979 р. - 8029 осіб, 2001 р. - 7381 особа, 2009 р. - 7142 особи, 2010 р. - 7219 осіб, 2011 р. - 7301 особа, 2012 р. - 7354 особи, 2013 р. - 7394 особи, 2014 р. - 7430 осіб, 2015 р. - 7458 осіб, 2016 р. - 7513 осіб, 2017 р. - 7472 особи, 2018 р. - 7385 осіб, 2019 р. - 7322 особи, 2020 р. - 7249 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська - 66.45%, українська - 31.60%, румунська - 0.88%, болгарська - 0.45%, білоруська - 0.23%, німецька - 0.08%, вірменська - 0.01%, гагаузька - 0.01%, інші/не вказали - 0.29%
село Виноградівка - (UA51140090020084749) розташовано за 7 км на північний схід від центру громади та в 1 км на північ від автомобільного шляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 1,21 км², поштовий індекс 67482, середня висота над рівнем моря 96 м.
Село було засновано 16 травня 1964 року як нове сільськогосподарське поселення, та отримало назву Піонерське. У рамках декомунізації 12 травня 2016 року, постановою Верховної Ради України № 1353-VIII село було перейменовано на Виноградівку (попередньо також розглядалася назва «Макітра»).
Динаміка населення:
- 1989 р. – 611 осіб, 2001 р.- 565 осіб, 2019 р. – 501 особа.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 60,88%, російська - 35,23%, молдовська - 2,27%, гагаузька - 0,97%, болгарська - 0,32%, білоруська - 0,16%
село Кучурган - (UA51140090030017908) розташовано за 5 км на північ від центру громади та в 400 м. від молдовсько-українського кордону, на автошляху Т1625 (Р 33), площа 3,423 км², поштовий індекс 67450, врм – 5 м.
У 1791 році військовий інженер Ф.П. Де-Волан описував хутір біля гирла річки Кучурган, заснований кошовим атаманом Чепегою, поруч з яким козацька громада збудувала міст. 25 червня 1808 року поблизу цього хутора були засновані дві німецькі колонії: Баден (нім. Baden) та Страсбург (нім. Straßburg). У 1863 році в Страсбурзі було зведено костел Святого Йосифа, а в 1898-1899 роках у Бадені - костел Святого Михайла. Станом на 1886 рік у Страсбурзі мешкало 1 855 осіб, діяли римо-католицька церква, дві школи та п’ять крамниць. До 1912 року населення зросло до 2 178 осіб, а економіка колоній включала сільське господарство, виноградарство, ремесла та торгівлю .
У липні 1919 року мешканці колоній взяли участь в антибільшовицькому Акаржанському повстанні, спричиненому продрозкладкою та примусовою мобілізацією до Червоної армії.
У березні 1944 року, перед наступом Червоної армії, за наказом командування вермахту німецьких колоністів було депортовано до Вартеланду (нім. Wartheland).
1 лютого 1945 року Страсбург було перейменовано на Кучурган, а Баден - на Очеретівку.
У січні 1945 року в Очеретівці за ініціативою В.П. Філатова було засновано Український лепрозорій. 12 вересня 1967 року Очеретівку офіційно приєднано до складу села Кучурган.
В околицях села виявлені рештки знарядь праці часів мезоліту (13-8 тис. років тому).
Медицина:
- Кучурганська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Павла Каплуна, 92
- ДЗ «Український лепрозорій Міністерства охорони здоров’я України»
Освіта:
- Заклад дошкільної освіти "Сонячна гронка" - вул.Шкільна 6 (Проектна кількість місць -140)
- Комунальний заклад загальної середньої освіти "Кучурганський ліцей імені П.М. Каплуна" - вул. Каплуна Павла, 177а (Спроможність закладу освіти - 900 учнів)
Релігія:
- СВЯТО-ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ УПЦ (Московський патріархат) - вул. Каплуна Павла, 308/1
- Зал Царства Свідків Єгови - вул. П. Каплуна, 275 а
Динаміка населення:
- 1808 р. - 261 особа, 1816 р. - 317 осіб, 1825 р. - 393 особи, 1859 р. - 1155 осіб, 1887 р. - 1889 осіб, 1897 р. - 2070 осіб (1872 німців), 1905 р. - 1884 особи, 1911 р. - 2287 осіб, 1916 р. - 1732 особи, 1919 р. - 1780 осіб, 1926 р. - 1915 осіб, 1941 р. - 2500 осіб, 1943 р. - 2118 осіб, 1989 р. – 3454 особи, 2001 р. – 3306 осіб, 2019 р. – 3820 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська - 52,68%, українська - 43,35%, молдовська - 3,04%, білоруська - 0,30%, німецька - 0,18%, болгарська - 0,15%, гагаузька - 0,15%, польська - 0,03%
село Нове - (UA51140090040082602) розташовано за 12 км на схід від центру громади та в 4 км на захід від автомобільного шляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 0,191 км², поштовий індекс 67468, врм – 45 м.
Хутір Новий Кандель (нім. Neu-Kandel) був заснований у 1808 році. Входив до складу Херсонської губернії, а з 1828 року - до Одеського округу. Населення складалося переважно з німецьких колоністів, які займалися землеробством і тваринництвом. В 1920х роках хутір було перейменоване на "К.Лібнехта", а в 1945(?) році на "Новий". (В радянські часи поряд с селом була розташована запасна злітно-посадкова смуга Лиманського аеродрому)
Динаміка населення:
- 1989 р. – 102 особи, 2001 р. – 84 особи, 2019 р. – 40 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська 58,33 %, молдовська 28,57 %, російська 13,10 %
село Новосільці - (UA51140090050048074) розташоване за 16 км на північний схід від центру громади та за 4,5 км на північний схід від автошляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 0,225 км², поштовий індекс 67469, середня висота над рівнем моря - 112 м.
Нові Зельци (нім. Neu-Selz) були засновані у першій половині XIX століття. Під час Другої світової війни німецьке населення було депортоване, а в лютому 1945 року поселення отримало назву - Новосільці у рамках кампанії зі зміни німецьких назв.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 202 особи, 2001 р. - 173 особи, 2019 р. - 166 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська 66,67 %, молдовська 24,24 %, російська 9,09 %
село Степове - (UA51140090060010161), розташоване за 8 км на північний схід від центру громади на автошляху міжнародного значення М16 (Одеса - Кучурган), площа 2,251 км², індекс 67451, середня висота над рівнем моря 59 м.
Село було засноване 16 травня 1964 року як нове поселення в Одеській області в період, коли активно розвивалися сільськогосподарські території.
Медицина:
- Степова амбулаторія сімейної медицини - вулиця Чернишова, 12
Освіта:
- 04527187, Заклад дошкільної освіти - вул. Красна 16 (Проектна кількість місць - 150)
- 25037854, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Степовий ліцей" - вул. Чернишова, 14 (Спроможність закладу - 640 учнів)
Релігія:
- СВЯТО-УСПЕНСЬКА УПЦ (Московський патріархат) - вул. Гагаріна, 64
- Зал Царства Свідків Єгови
Динаміка населення:
- 1989 р. – 1919 осіб, 2001 р. – 1507 осіб, 2019 р. - 1563 особи
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- Українська: 60,43 %, Російська: 36,54 %, Молдовська: 2,26 %, Білоруська: 0,26 %, Болгарська: 0,26 %, Гагаузька: 0,06 %, Румунська: 0,06 %.
село Щербанка - (UA51140090070070019) розташовано за 18 км на південний схід від центру громади та в 3 км на північ від автошляху М16 «Одеса — Кучурган» , площа 0,902 км², поштовий індекс 67462, середня висота над рівнем моря 96 м.
Колонія Ельзас (нім. Elsass) була заснована 12 травня 1805 року німецькими переселенцями, переважно з однойменної історичної області Ельзас (65 родин) . В лютому 1945 згідно указу «Про збереження історичних найменувань та уточнення назв Одеської області» село отримало назву - Щербанка. (В радянські часи у селі містилася центральна садиба радгоспу ім. Суворова який мав 7940 га землі)
Медицина:
- Щербанська амбулаторія сімейної медицини - вулиця Шахтарська, 26 а
Освіта:
- Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» - вул. Шахтарська 28 (Проектна кількість місць - 90)
- 25037984, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Щербанський ліцей" - вул. Ярослава Мудрого, 1 (Спроможність закладу освіти – 464 учня)
Релігія:
- СВЯТОЇ ПОКРОВИ УПЦ (Московський патріархат) - вул. Суворова, 68а
- Біблійна баптистська церква «Відродження» - вул. Центральна
Динаміка населення:
- 1809 р. - 273 особи, 1816 р. - 326 осіб, 1825 р. - 447 осіб, 1859 р. - 1176 осіб, 1870 р. - 1632 особи, 1887 р. - 2011 осіб, 1897 р. - 1810/1886 осіб (нім.), 1905 р. - 1725 осіб, 1910 р. - 1709 осіб, 1916 р. -— 1641 особа, 1918 р. - 1770 осіб, 1926 р. -— 1922 особи, 1943 р. - 1967 осіб, 1989 р. - 1416 осіб, 2001 р. - 1401 особа, 2019 р. – 1436 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 75,46%, російська - 16,20%, румунська - 6,52%, білоруська - 0,42%, гагаузька - 0,35%, болгарська - 0,21%, вірменська - 0,21%, інші - 0,63%
