Площа 88,01 км2, 4 населених пункту в яких проживає - 719 осіб (11 місце в громаді)
Загальний розподіл населення за рідною мовою в старостинському окрузі (села: Бецилове, Желепове, Новоселівка, Старокостянтинівка) за переписом 2001 року: українська – 92,25%, російська – 2,74%, молдовська – 2,12%, румунська – 1,48%, гагаузька – 1,02%, болгарська – 0,45%, циганська – 0,45%, білоруська – 0,21%, угорська – 0,12%
село Бецилове - (UA51140130060018007) розташоване в балці «Свина» за 12 км на північний схід від центру громади, площа 1,602 км², поштовий індекс 67440, середня висота над рівнем моря 34 м.
В першій половині XIX століття, тут було засноване власницьке містечко Велика Бициліївка. У 1859 році воно належало до 1-го стану Одеського повіту Херсонської губернії, маючи 27 дворів, 324 мешканці та Свято-Костянтино-Оленівську православну церкву (збудовану у 1858 році). У 1860 році центральна садиба Михаїла Біцілі - Бициліївка отримала офіційний статус містечка, а в 1862 році після скасування кріпацтва селяни отримали земельні наділи. У 1885 році тридцять - сорок німецьких католицьких родин придбали землю на північ від Бецилівки й заклали колонію Мюленбах (з нім. — «Млиновий струмок»). Наступного року поселенці вже мали понад тридцять дворів, а незабаром облаштували млин і молитовний дім, підпорядкований костелу в Клостердорфі. У 1906 році відкрилася однокласна німецька школа на 35 учнів, що підтримувала рідну мову й конфесійну згуртованість громади. Під час Другої світової війни, у 1944 році, німецьких колоністів депортували, а в 1951 році до Бецилового переселили 117 родин бойків з Дрогобиччини. У 1960-х роках до села приєднали хутір Щиглятин та колишній Мюленбах, офіційно закріпивши назву Бецилове.
Колонія Мюленбах була однією з останніх «дочірніх» німецьких поселень на півдні України.
Освіта:
- КЗ "Бецилівська гімназія Роздільнянської міської ради Одеської області", пров. Шкільний, 6
Релігія:
- Свято-Костянтино-Оленівська церква (УПЦ Московського патріархату)
Динаміка населення:
- 1859 р. - 324 особи, 1886 р. - 131 особа, 1887 р. - 183 особи (Бицилове + Новобицилівський), 1896 р. - 91 особа (Бициліївка + Бицилівський), 1916 р. - 324 особи, 1918 р. - 175 осіб, 1926 р. - 545 осіб, 1943 р. - 227 осіб, 1967 р. - 705 осіб, 1978 р. - 626 осіб, 1989 р. - 700 осіб, 2001 р. - 452 особи, 2019 р. – 353 особи
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 93,22%, румунська - 3,72%, російська - 2,63%, болгарська - 0,22%, циганська - 0,22%
село Желепове - (UA51140130190033330 ) розташоване в балці «Крива» за 20 км на північний схід від центру громади, площа 0,735 км², поштовий індекс 67437, середня висота над рівнем моря 49 м.
У 1856 році в поселенні Желеповка спадкоємців Желепових було 14 дворів. Було невеликим аграрним селом, де жили молдовани, українці та росіяни. Після Другої світової війни перейменоване на Желепове.
Динаміка населення:
- 1859 р. - 27 осіб, 1887 р. - 90 осіб, 1916 р. - 73 особи, 1989 р. - 192 особи, 2001 р. - 177 осіб, 2019 р. - 123 особи.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 93,82%, російська - 3,93%, молдовська - 1,12%, білоруська - 0,56%, угорська - 0,56%
село Новоселівка (UA51140130370042421) розташоване в балці «Свина» за 17 км на північний схід від центру громади, площа 0.932 км², поштовий індекс 67413, середня висота над рівнем моря 53 м.
В 1887 році в селищі Свина, Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 399 осіб. В 1906 існувала школа граматики. У другій половині XIX ст. отримало назву Новосілки. Було змішаним етнічним селом: тут селилися українці, молдовани, росіяни, а також невеликі громади євреїв. 16 травня 1964 року село Новосілки було перейменоване на село Новоселівка.
Релігія:
- церква (збудована 2021 р.)
Медицина:
- Фельдшерський пункт, вулиця Миру, 35
Освіта:
- Центр соціально – психологічної реабілітації дітей «Теплий дім» служби у справах дітей Роздільнянської РДА, пров.Шкільний, 3
Динаміка населення:
- 1887 р. - 399 осіб, 1896 р. - 455, 1964 р. - перейменовано на Новоселівка, 1989 р. - 263 особи, 2001 р. - 227 осіб, 2019 р. - 176 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 91,19%, молдовська - 5,73%, російська - 1,76%, болгарська - 0,88%, гагаузька - 0,44%
село Старокостянтинівка - (UA51140130470013441) розташоване в балці «Велика Свина» за 14 км на північний схід від центру громади, площа 0,589 км², поштовий індекс 67444, середня висота над рівнем моря 30 м.
Населений пункт вперше згадується в історичних документах наприкінці XIX століття під назвою - Костянтинівка. У 1887 році він належав до Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії та налічував лише 11 мешканців. На початку XX століття (1906 рік) у селі діяла земська школа, де навчалося 50 дітей. У 1908 році Костянтинівка разом із селами Бациліївка (Біциліївка) та Куртівка утворили Бецилієво-Куртівське сільськогосподарське товариство.
Динаміка населення:
- 1887 р. - 11 осіб, 1896 р. - 400 осіб, 1916 р. - 532 особи, 1989 р. - 147 осіб, 2001 р. - 98 осіб, 2019 р. - 67 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 87,13%, гагаузька - 5,94%, молдовська - 2,97%, російська - 1,98%, циганська - 1,98%
