Кучурган - озеро 15-16 верст завдовжки та 1 1/2 версти завширшки. Його вода прісна, глибина до 10 футів. Річка "Кучурган" або "Челтияводи" впадає в озеро. Починаючи від села "Ибраим", у верхній частині Провінції й аж до озера, у цій невеликій річці майже завжди є вода, як і в струмку "Деивка", що впадає в неї по дорозі. Уздовж берегів цієї річки багато очерету, дно мулисте та топке.
Долина або балка "Кучурган" і "Деивка"
Ця долина тягнеться на північ і трохи на захід, у внутрішню частину степу, верст на 90, рахуючи від озера "Кучурган". Місцевість у цій балці найгарніша та найродючіша. Середня її ширина від 1 версти до 800 сажнів. У місці впадіння річки "Кучурган" в озеро з такою ж назвою знаходиться значних розмірів миза, облаштована кошовим бригадиром "Чепигой".
Тут багато худоби та просторий амбар із зерном першого врожаю в цьому місці, тобто з минулого літа. За півтори версти звідси досить міцний міст, побудований на річці "Кучурган" козацькою громадою. Вона встановила податок на проїзд іноземних возів. Податок цілком помірний: з воза беруть 5 копійок, і платять їх лише поляки, які приїжджають купувати рибу у рибалок та на тонях у лимані. Вони завжди приїжджають караванами від 30 до 80 возів. Збором податку займається козак-інвалід, а гроші призначаються для церкви Слобідської.
За дві версти від цього мосту знаходяться 2 татарські села, зруйновані та покинуті. Їхнє розташування свідчить на користь їхнього відновлення. Щодо решти, то між мизою кошового "Чепиги" та битим шляхом із "Бендер" до "Соколы" є ще 16 миз окремих Козаків, де вони розводять багато великої рогатої худоби та овець. 4-5 бічних улоговин роблять цю місцевість більш вигідною, а за 8 верст вище озера "Кучурган" долина ділиться на дві основні частини, а саме: "Деивку" та "Кучурган" або "Шелтяводы".
Опис "Деивки"
"Деивка" у всьому подібна до "Кучургана". Долина дуже відкрита та родюча, а її великі бічні улоговини утворюють куточки, що милують око.
Занедбане село "Прашеловка" знаходиться в горловині улоговини з такою ж назвою. Місцевість дуже красива, але все тут зруйновано. Є 3 джерела відмінної води.
"Бушай" — ще одне занедбане село в бічній улоговині з такою ж назвою. В околицях цього села є 5 джерел прісної води. Улоговина ділиться ще на 3 відгалуження, всі вони також родючі.
Саме поруч із цими двома занедбаними селами проходить межа між верхньою та нижньою частинами Провінції, а саме битий шлях із "Бендер" до "Соколы". Ми продовжуємо свій шлях по балці "Деивка" у верхній частині.
"Камеик" — занедбане село в балці "Деивка". Тут розташувалася перша поштова станція на битому шляху, що веде з "Бендер". Колись її околиці оброблялися, але війна зруйнувала все. Тут є кілька джерел хорошої води.
Занедбане село "Дшамана", що знаходиться в бічній улоговині "Барсукова", розташоване досить добре, але повністю зруйноване. Для його відновлення потрібна лише благодійна рука, і місцевість тут стане дуже приємною.
Згадана бічна балка тягнеться ще на 10 верст і далі, в її кінці знаходяться 3 вельми рясні джерела дуже хорошої води.
Просуваючись по улоговині "Дєвка", за 8 верст від битого шляху ми знаходимо руїни татарського села "Хура", в околицях — 4 або 5 колодязів з дуже хорошою водою і 3 досить рясні джерела.
Усі ці місця зберігають печатку чудової родючості, але жодного сліду лісу аж до закінчення балки "Дєвка". Минувши занедбане татарське село "Пейра", де є кілька колодязів з прісною водою і видно сліди освоєння великих земель, можна виявити чагарники та зарості дубняка.
Між балками "Деивка" і "Комарова" та Дністром степ спускається пологим схилом до річки, де видніється безліч слідів обробки великих пшеничних полів.
Повернення до долини "Кучурган"
Ми повертаємося до нашої головної долини "Кучурган", яка, починаючи від виходу "Деивки", тягнеться ще на 12 верст до Бендерського битого шляху. Тут улоговина розширюється. У невеликій річці завжди є вода і багато риби, а ще велика кількість раків. Занедбане село "Каспали" знаходиться вже у верхній частині. Тут влаштована друга поштова станція. Є колодязі з прісною водою.
"Юркова", також занедбана, знаходиться в бічній улоговині під тією ж назвою. Тут безліч слідів попередньої обробки землі околиць, чорнуватий ґрунт яких явно свідчить про родючість долини "Кучурган".
Продовження шляху по долині "Кучурган"
Йдучи далі по цій долині від "Каспали" до виходу бічної улоговини "Фраси", ми минаємо 3 занедбані татарські села, які належали якомусь мурзі. Це села "Шекмешела Иб-раим" і "Талапзиан Газа", які знаходяться в дуже красивій місцевості. 5 джерел дуже хорошої води забезпечують нею ці села, де мурза побудував фонтани, залишки яких можна бачити досі.
Зовсім поруч із цими руїнами і за 3 версти від горловини улоговини "Фраси" кілька місяців тому оселилося нове село під назвою "Мар-гази". Тут 20 сімей і 17 будинків. Землю поки не обробляють, але результати обіцяють бути блискучими. Ґрунт чудовий, є 6 колодязів з дуже хорошою водою, річкова також придатна для пиття. Бічні улоговини дають дерево для дров.
Перед виходом улоговини "Фрази" пан бригадир "Ланской" нещодавно заснував село під назвою "Богослав-ка". Він вже посадив тут багато плодових дерев і безліч виноградників, які обіцяють дати прекрасні результати. Поки що тут живуть дві російські сім'ї.
Зліва від невеликої річки, за 400-500 сажнів від "Богославки", оселився також підполковник "Давидович" і ще один офіцер.
Опис улоговин
Бічна улоговина "Фраси" — одна з найкрасивіших і найродючіших у тутешніх місцях. Вона тягнеться на північ більш ніж на 20 верст. Тут знаходяться руїни двох занедбаних сіл: "Курпе" і "Фраси". Вода є лише в кількох джерелах та в колодязях. Тут оселиться підполковник "Никаница".
У балці "Еслия" можна побачити занедбане село з такою ж назвою. Її околиці носять сліди обробки землі.
Ці дві улоговини заросли чагарником і дрібноліссям.
Саме до горловини улоговини "Еслия" річка "Кучурган" завжди повноводна. Вище вона пересихає, але є колодязі з відмінною водою та джерела. Варто лише забажати, і кількість води можна легко збільшити за рахунок колодязів.
Перед виходом "Еслия" протягом 4 верст знаходяться 3 села, досить великі, але повністю зруйновані. Це "Сукиор", "Калгуат" і "Каса Мурза", що також є володіннями якогось татарського вельможі. Явну родючість цієї долини підтверджує все той же чорнуватий ґрунт. Долина має велику протяжність.
У бічній балці "Сось" було село з такою ж назвою, воно занедбане. Тут є досить повноводне джерело. Ця балка колись була багата на виноград.
На лівому березі знаходяться дві бічні балки: "Берестова" та "Ларга", в обох є джерела з дуже хорошою водою.
Заключна частина опису
Справа в балці "Курпел" колись знаходилося велике село "Маридондал". Усе занедбано. Є кілька колодязів і багато дрібних дерев.
У бічних балках "Малораша", "Ананина Сася", "Шеп-дередер" і "Вадик" усюди є колодязі та багато дрібних дерев. Їхній ґрунт родючий і схожий на ґрунт інших місць, про які вже говорилося.
Біля зруйнованого татарського села, назва якого втрачена, але яке розташовується по суміжних улоговинах, згаданих вище, долина ділиться на два основних відгалуження, одне з яких має назву "Кучурган", а інше "Каширка". Ґрунт такий же, як і той, про який вже говорилося, і тягнеться ще на 15 верст до кінця улоговини, але вода починає зникати. Де-не-де зустрічаються колодязі, але часто висохлі. На решті протяжності всього два невеликі джерела, але немає нестачі в чагарнику та проліску.
інженер-фортифікатор Франц Павлович де Воланом. "Звіт про географічне та топографічне положення провінції Озу або Едісан, зазвичай званим Очаківським степом, який служить поясненням до карт і планів, знятих за Високою вказівкою".
